А ти співай. Хай птахом б’ється
твій спів в причинене вікно;
хай соловейком він заллється
Йому відкриється воно.
Хай чистим сріблом спів твій стане
під кришталевий дзвін роси;
Мовчання-золото розтане
від полум’я його краси.
Душа повірить співу плину
і зрозуміє, що вона
в коханні в сьоме небо лине
і не одна... І не одна.
Співай! – Я тому порадію,
що є щасливі серед нас...
Голуб кохання – свою мрію,
Бо лиш життя для цього час.

десь 2000 р. м. Київ.