Для чого пишуться листи?
Не лиш, щоб слово написати,
Приємну мить, а може втрати
Для інших закарбуєш ти.
Потреба в слові завше буде
Ми, люди, живемо лиш мить;
Буває пам’ять що й забуде, -
Писемне зможе відновить.
Кому ми пишемо листи?
Кому ми віримо – відверто
Полине світом у конверті:
Не забувай про мене ти!
Це наше друге спілкування,
Як відстань розділяє нас;
Пора приходить прощаванням
І зустрічам приходить час.
Чому читаємо листи
Коханих, любих, серцю близьких,
Схиливши голови так низько
Надвечір, в пору темноти.
У пору сотень мегаватів,
Що сліплять нас і душі наші
По почерку нам треба взнати:
Чи гірко пити з долі-чаші.
Чому ж не пишуться листи?
Чекають вдома їх і в морі
Та на заваді сила волі,
Що вже заснула. Розбуди!
Вставай же, годі тобі спати,
Бо час іде і під дощем
Чекає вістки стара мати
Й вікно, устелене плющем!

14-17.11.94 р., м. Київ.