Коні на припоні,
Літо на межі..
Стали ми сторонні,
Стали ми чужі.
Як на світі жити
Без ласкавих губ?
І з душі не змити:
Милий приголуб.
Приголублю знову,
Хоч сто літ підряд,
Та забули мову –
Зійдемось навряд.
Без колиски в хаті
День пустим згора...
Королю у паті
Здатися пора.
Королева грацій
Стала мов німа
Не гордині – праці
І вогню нема.
Той вогонь згасає –
Літо на межі.
Сонце іншим сяє...
Ми давно чужі.

5.09.1994 р., м. Київ.