Перший іній на дворі, перший іній,
Все ще літо, хоч прийшли дні осінні,
Переплутав пори хтось, ненавмисне...
На зеленому руні іній зблисне.
На зеленому руні – блиск кришталю,
Ти не вічний, як роса, - певен знаєш, -
Зійде сонце золоте над полями
І у променях його ти розтанеш.
Білий іній на дворі... Небо чисте,
На церковний старий лік – літа числа...
Що робить йому тепер, в осінь ранню?
Подивує він людей... Як і в травні.

04.09.1997 р., с. Гвоздів – м. Київ.