Ще тепле літечко Господнє...
І все ж задуматись пора,
Бо йдеш над прірвою безодні,
Де в Божім гніві все згора.
Ще час звучать словам спасіння,
Які спустилися до нас
Із вишніх сфер. Нам на прозріння
Звучить з любов’ю Божий Глас:
Цей час до суду, що прибуде,
Де грізний й праведний Суддя
Відділить чистий люд від бруду,
І перші матимуть життя!
А ті, хто вперті у гордині -
Приймуть заслужено своє...
Цей час спокути для людини,
Який для неї Бог дає!

27.09.03 р., м. Київ.