Знову осінь, знову осінь

Знову осінь, знову осінь
Розділила два світи
Світ не милий, в серці туга,
Бо поділась з нього ти.

Не вернути днів летючих навесні
І тебе не зупинити вже мені.
Сірі каплі, сірі будні
Днів, сумних моїх ночей
Жити варто чи не варто
Без закоханих очей.
Як затримати кохання при мені
Я літав із ним, не наче уві сні.
Нам кохання гімни грає,
Цінний погляд, слово фраз...
Возвеличить Бог нас раєм,
Як любов знаходить нас.
Сон пройде – твоє кохання не у сні,
Бережи його і будеш у весні.

23.06.1995 р., м. Київ